- вдостоїти
- —————————————————————————————вдосто́їтидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вдостоєний — вдосто/єність, вдосто/єння, вдосто/їти, вдосто/ювання, вдосто/ювати, вдосто/юватися, вдра/тися див. удостоєний, удостоїти і т. д … Український тлумачний словник
вдостоєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
вдостоєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вдостоїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
удостоєний — (вдосто/єний), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до удостоїти. || удосто/єно (вдосто/єно), безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
удостоєність — (вдосто/єність), ності, ж. Абстр. ім. до удостоєний (вдосто/єний) … Український тлумачний словник
удостоювати — (вдосто/ювати), юю, юєш, недок., удосто/їти (вдосто/їти), о/ю, о/їш, док., перех. 1) чого.Визнавати кого , що небудь гідним високої оцінки, нагороди, звання і т. ін. 2) чим або з інфін., рідко чого. Виявляти до кого небудь свою увагу,… … Український тлумачний словник
удостоюватися — (вдосто/юватися), ююся, юєшся, недок., удосто/їтися (вдосто/їтися), о/юся, о/їшся, док. 1) чого. Одержувати високу оцінку, нагороду, звання і т. ін. 2) чого або з інфін., а також без додатка. Одержувати що небудь як знак поваги, прихильності,… … Український тлумачний словник
удостоєння — (вдосто/єння), я, с. Дія за знач. удостоїти і удостоїтися … Український тлумачний словник
удостоювання — (вдосто/ювання), я, с. Дія за знач. удостоювати і удостоюватися … Український тлумачний словник